Обов’язковий енергетичний аудит підприємства в Польщі — кого він стосується, який має обсяг і як підготувати компанію?

Обов’язковий енергетичний аудит підприємства в Польщі належить до тих обов’язків, де помилка часто виникає ще до початку самого аудиту. Компанія може неправильно визначити свій статус, не врахувати частину енергоспоживання, помилково вважати систему ISO 50001 автоматичною підставою для звільнення або припустити, що з 2026 року в Польщі вже діють пороги 10 TJ і 85 TJ, передбачені новою EED.

Станом на дату оновлення цієї статті польське законодавство й надалі пов’язує обов’язок насамперед зі статусом підприємця: аудит кожні 4 роки проводить підприємець, який не є мікро-, малим або середнім підприємством у розумінні польського Закону про підприємців. Водночас Директива (ЄС) 2023/1791 змінює модель ЄС, переходячи до критерію енергоспоживання, а польський імплементаційний проєкт UC77 передбачає пороги 10 TJ і 85 TJ. Однак цей проєкт ще не є чинним законом.

Тому у 2026 році необхідно чітко розрізняти три речі: що діє сьогодні в Польщі, що випливає з директиви ЄС і що лише пропонується польським імплементаційним законопроєктом.

Основні правила стисло

• Наразі обов’язок проведення енергетичного аудиту підприємства в Польщі випливає зі ст. 36–38 Закону про енергоефективність.
• Аудит кожні 4 роки проводить підприємець, який не є мікро-, малим або середнім підприємством у розумінні польського Закону про підприємців, якщо він не користується передбаченим законом звільненням.
• Для цілей чинного обов’язку «великим підприємством» на практиці є підприємець, який у жодному з двох останніх фінансових років не відповідав критеріям середнього підприємства. За кожен рік одночасно перевіряються: чисельність працівників менше 250 осіб та оборот до 50 млн євро або сума активів балансу до 43 млн євро.
• Аудит має ґрунтуватися на актуальних, репрезентативних, виміряних та ідентифікованих даних. Детальний огляд повинен охоплювати будівлі або групи будівель, промислові установки й транспорт, які разом становлять щонайменше 90% загального енергоспоживання підприємства.
• Дані, що стосуються аудиту, необхідно зберігати протягом 5 років.
• Президента польського органу регулювання енергетики URE необхідно повідомити протягом 30 днів після проведення аудиту, але не пізніше 31 грудня року, в якому підприємець зобов’язаний провести аудит. До повідомлення додається інформація про можливу економію енергії.
• За непроведення аудиту Президент URE може накласти штраф у розмірі до 5% доходу підприємця, отриманого в попередньому податковому році. Це максимальна межа штрафу, а не автоматична ставка.
• Пороги 10 TJ (2,78 GWh) для аудиту та 85 TJ (23,61 GWh) для системи енергоменеджменту випливають із нової EED і передбачені проєктом UC77. Станом на 20 серпня 2026 року вони ще не замінили чинний критерій зі ст. 36 польського закону.

Коментар аудитора: перш ніж планувати технічний обсяг, варто спочатку закрити два формальні питання: правильно визначити статус підприємця та точну дату попереднього аудиту. Це дає змогу уникнути ситуації, коли компанія починає збирати дані лише тоді, коли строк уже майже сплив.

Кого стосується обов’язковий енергетичний аудит підприємства в Польщі?

За чинним польським законодавством обов’язок стосується підприємця, який не є мікро-, малим або середнім підприємством у розумінні польського Закону про підприємців. Закон про енергоефективність не встановлює окремого визначення «великого підприємства», тому на практиці великим вважається суб’єкт, який уже не належить до жодної категорії МСП.

Найпростіше: коли компанія є великим підприємством?

Основне правило таке: щоб підприємець і надалі вважався середнім підприємством, він має щонайменше в одному з двох останніх фінансових років одночасно виконати дві умови:

1. середньорічна чисельність працівників була меншою ніж 250 осіб, та
2. річний чистий оборот не перевищував еквівалент 50 млн євро або сума активів балансу не перевищувала еквівалент 43 млн євро.

Якщо компанія відповідає цим умовам хоча б в одному з двох останніх років, вона й надалі може бути середнім підприємством, і чинний обов’язок зі ст. 36 ч. 1 на неї не поширюється. Якщо ж в обох останніх роках вона не відповідала критеріям середнього підприємства, для цілей обов’язкового аудиту її слід вважати великим підприємством — якщо немає законної підстави для звільнення.

Приклади визначення статусу

Приклад 1 — 260 працівників, але невеликий оборот. Середньорічна чисельність становила 260 осіб у році A та 270 у році B. Оборот становив лише 20 млн євро, а активи — 15 млн євро. Попри невисокі фінансові показники, підприємець не виконує умову щодо чисельності в жодному з двох років, тому для цілей ст. 36 його слід вважати великим підприємством.

Приклад 2 — мало працівників, але перевищено обидва фінансові ліміти. Компанія мала по 180 працівників в обох роках, але її оборот становив 65 млн євро, а сума активів — 50 млн євро. Якщо така ситуація була в обох останніх роках, підприємець не відповідає визначенню середнього підприємства і підлягає чинному обов’язку аудиту.

Приклад 3 — високий оборот не завжди означає велике підприємство. Компанія має 180 працівників, оборот 80 млн євро, а сума активів становить 35 млн євро. Якщо така комбінація була хоча б в одному з двох останніх років, фінансова умова для середнього підприємства виконується завдяки активам нижче 43 млн євро. Отже, сам оборот понад 50 млн євро не визначає наявність обов’язку.

Приклад 4 — одного року з 250+ працівниками не завжди достатньо. У році A компанія мала 270 працівників. У році B — 220 працівників, оборот 54 млн євро та активи 40 млн євро. Рік B відповідає критеріям середнього підприємства, оскільки чисельність менша за 250 осіб, а активи не перевищують 43 млн євро. У такому разі компанія може й надалі залишатися середнім підприємством.

Приклад 5 — дві різні причини перевищення в різні роки. У році A компанія мала 270 працівників. У році B — 220 працівників, але оборот становив 55 млн євро, а активи — 45 млн євро. Рік A не відповідає критерію через чисельність, а рік B — через одночасне перевищення обох фінансових лімітів. Оскільки жоден із двох років не відповідає критеріям середнього підприємства, компанія підлягає обов’язку аудиту, якщо не користується звільненням.

Які дані потрібно зібрати для визначення статусу?

Для кожного підприємця, якого аналізують, підготуйте:

1. середньорічну чисельність працівників у перерахунку на повну зайнятість за два останні фінансові роки,
2. річний чистий оборот від продажу товарів, продукції та послуг, а також від фінансових операцій за обидва роки,
3. суму активів балансу на кінець обох років,
4. дати початку та завершення фінансових років.

Суми, виражені в євро, перераховуються в польські злоті за середнім курсом NBP на останній день фінансового року, обраного для визначення статусу підприємця.

Як рахувати середньорічну чисельність працівників?

Польський Закон про підприємців вимагає обчислювати її в перерахунку на повну зайнятість. До розрахунку, зокрема, не включають працівників, які перебувають у визначених законом відпустках, пов’язаних із батьківством, доглядом та вихованням дитини, а також осіб, працевлаштованих з метою професійної підготовки.

Якщо компанія працює менше року, застосовуються окремі правила для підприємців, які ведуть діяльність менше року, встановлені польським Законом про підприємців.

Група компаній і пов’язані суб’єкти — чи потрібно сумувати дані?

Це одне з найчастіше спірних питань. Під час визначення статусу МСП для цілей державної допомоги підприємці знають правила агрегування даних партнерських і пов’язаних підприємств. Однак ці правила не слід автоматично переносити на обов’язок зі ст. 36 польського Закону про енергоефективність.

Чинне законодавче відсилання веде до визначень польського Закону про підприємців. У цих визначеннях немає механізму, який вимагав би додавати чисельність працівників, оборот і активи всіх пов’язаних суб’єктів. URE у своїх оприлюднених роз’ясненнях щодо обов’язкових енергетичних аудитів також зазначав, що законодавство не вимагає досліджувати корпоративні зв’язки для визначення статусу «великого» підприємця.

На практиці це означає, що формальний статус аналізується на рівні конкретного підприємця, а не автоматично всієї групи.

Однак це не означає, що структура групи не має значення для самого аудиту. Необхідно, зокрема, встановити:

• яка компанія фактично споживає енергію,
• яка компанія є стороною договорів із постачальниками,
• хто користується будівлями та установками,
• як між суб’єктами перерозподіляються витрати на енергоносії та комунальні ресурси,
• чи спільна інфраструктура постачає енергію кільком компаніям,
• до якого підприємця слід віднести конкретне енергоспоживання.

Коментар аудитора: у групах компаній варто підготувати просту карту «суб’єкт — локація — лічильник — договір — користувач енергії». Це дає змогу відокремити питання формального статусу компаній від технічного енергобалансу та зменшує ризик подвійного віднесення або пропуску споживання.

Хто звільняється від обов’язку?

Польський закон передбачає звільнення для підприємця, який має:

• систему енергоменеджменту, визначену Польським стандартом щодо систем енергоменеджменту, або
• систему екологічного менеджменту EMAS,

якщо в межах такої системи проведено енергетичний аудит підприємства.

ISO 50001: важливий Польський стандарт, а не лише позначення «ISO 50001»

Цю умову варто перевіряти особливо ретельно. Ст. 36 ч. 2 прямо говорить про систему, визначену Польським стандартом. Чинним польським відповідником ISO 50001 є PN-EN ISO 50001:2018-09. URE у своїх роз’ясненнях також пов’язує звільнення із системою, сертифікованою відповідно до PN-EN ISO 50001.

Тому не слід автоматично вважати, що будь-який сертифікат, описаний лише як «ISO 50001» або виданий за іноземним національним стандартом, дає право на звільнення в Польщі. Перед посиланням на ст. 36 ч. 2 варто перевірити, чи документація системи та сертифікат містять посилання на PN-EN ISO 50001 і чи в межах системи проведено огляд або аудит, що відповідає мінімальним вимогам польського законодавства до енергетичного аудиту підприємства.

Це не означає, що документ обов’язково має бути складений польською мовою. Польський комітет зі стандартизації публікує PN-EN ISO 50001:2018-09 як польською, так і англійською. Ключовим є посилання на Польський стандарт із позначенням PN, а не мова самого документа.

Самого сертифіката також недостатньо, якщо система не охоплює аудит або огляд, що відповідає вимогам закону. URE зазначає, що регулярні енергетичні огляди, які проводяться в системі PN-EN ISO 50001, можуть відповідати мінімальним вимогам до енергетичного аудиту підприємства.

Чи повинна компанія, яка користується звільненням, усе одно повідомляти URE?

Так. Звільнення за ст. 36 ч. 2 не означає звільнення від повідомлення Президента URE. Ст. 38 прямо охоплює підприємців, які провели енергетичний аудит підприємства в межах системи енергоменеджменту або EMAS.

На практиці необхідно й надалі контролювати чотирирічний цикл енергетичного аудиту підприємства. У році, коли без звільнення настав би строк наступного обов’язкового аудиту, підприємець, який посилається на ст. 36 ч. 2, повинен мати в межах системи проведений аудит або огляд, що відповідає вимогам до енергетичного аудиту підприємства, і повідомити про нього URE протягом 30 днів після проведення, але не пізніше 31 грудня цього року.

Польський закон не встановлює окремого щорічного обов’язку надсилати до URE лише інформацію про наявність сертифіката ISO 50001. Однак система має діяти постійно, а енергетичні огляди проводяться регулярно. У своїх роз’ясненнях щодо PN-EN ISO 50001 URE зазначав, що такі огляди відбуваються щонайменше раз на рік, тобто частіше за чотирирічний цикл звичайного аудиту. Для ст. 38 ключовим є повідомлення про енергетичний аудит підприємства, проведений у межах системи, а не про сам сертифікат.

Коли потрібно провести наступний аудит?

Чинне правило просте: енергетичний аудит підприємства в Польщі проводиться кожні 4 роки.

Найнадійніше визначати строк наступного аудиту від фактичної дати проведення попереднього аудиту, а не від року його початку, дати підписання договору з аудитором чи дати подальшого повідомлення URE.

Якщо попередній аудит було проведено, наприклад, 15 листопада 2022 року, наступний чотирирічний цикл припадає на 2026 рік. Не варто планувати завершення на останні дні строку, оскільки після проведення аудиту залишається обов’язок повідомити Президента URE.

Що робити, якщо компанія лише зараз стає «великим» підприємством?

Тут потрібна обережність. Закон визначає категорію підприємців, на яких поширюється обов’язок, і чотирирічну періодичність, але наразі не містить окремої універсальної норми, за якою підприємець, що вперше втратив статус МСП, має, наприклад, 30 чи 90 днів або безумовно до кінця року для проведення першого аудиту.

Тому не слід покладатися на автоматичне правило на кшталт «компанія стала великою в липні, отже строк завжди спливає 31 грудня». Під час першого виникнення обов’язку необхідно задокументувати момент визначення статусу, невідкладно розпочати аналіз обов’язку та — якщо фактичні обставини нетипові — підтвердити обраний правовий або регуляторний підхід.

У будь-якому разі існує чіткий строк щодо повідомлення URE після проведення аудиту: 30 днів від дати його проведення, але не пізніше 31 грудня року, в якому підприємець зобов’язаний провести аудит.

Чи діють уже з 2026 року пороги 10 TJ і 85 TJ?

Ні, не як чинний критерій зі ст. 36 польського закону.

Нова Директива про енергоефективність — Директива (ЄС) 2023/1791 — відходить від моделі, заснованої на розмірі підприємства, і пов’язує обов’язки з рівнем енергоспоживання.

Ст. 11 Директиви передбачає:

• для підприємств із середнім річним енергоспоживанням за останні 3 роки понад 85 TJ — сертифіковану систему енергоменеджменту,
• для підприємств із середнім річним споживанням понад 10 TJ, які не впровадили систему енергоменеджменту, — енергетичний аудит,
• перший аудит для цієї другої групи — до 11 жовтня 2026 року, а наступні — щонайменше кожні 4 роки,
• систему енергоменеджменту для підприємств із показником понад 85 TJ — не пізніше 11 жовтня 2027 року.

Директива вимагала транспонувати, зокрема, ст. 11 і Додаток VI до національного законодавства до 11 жовтня 2025 року. У Польщі цей процес ще не завершено.

Що передбачає проєкт UC77?

Станом на 20 серпня 2026 року проєкт UC77 значився в переліку законодавчих робіт Ради Міністрів Польщі. Канцелярія Прем’єр-міністра й надалі описувала його як проєкт закону, метою якого є імплементація Директиви 2023/1791.

Проєкт, зокрема, передбачає:

Канцелярія Прем’єр-міністра вказує III квартал 2026 року як запланований строк прийняття проєкту UC77 Радою Міністрів. Однак сам законодавчий план не означає, що положення вже набрали чинності.

Що компанії робити в перехідний період?

Найважливіше — не підміняти чинні польські норми проєктованими порогами.

На практиці варто розглянути три ситуації:

1. Великий підприємець за чинною ст. 36, але споживання нижче 10 TJ — чинний обов’язок аудиту й надалі може на нього поширюватися. Не слід вважати, що запланована зміна вже звільнила компанію.
2. МСП зі споживанням понад 10 TJ — саме споживання ще не створює обов’язку за чинною ст. 36, але компанії варто підготувати баланс споживання за три роки та стежити за остаточними польськими нормами, що імплементуватимуть EED.
3. Підприємство понад 85 TJ — йому слід особливо терміново оцінити готовність до системи енергоменеджменту, оскільки такий напрям прямо випливає з EED і передбачений проєктом UC77.

Нові пороги можуть охопити компанії, які сьогодні не є «великими»: приклад — транспорт

Зміна критерію з розміру підприємства на середнє споживання всіх енергоносіїв за три роки може істотно розширити коло суб’єктів, на яких поширюється обов’язок. Це стосується не лише виробництва. Торгова, логістична чи сервісна компанія може мати невеликий офіс, але високе енергоспоживання у вигляді автомобільного пального.

Приклад парку вантажівок. Припустімо, є 10 сідельних тягачів, кожен із яких проїжджає близько 100 000 км на рік і в середньому споживає 30 л дизельного пального на 100 км. Такий парк використає приблизно 300 000 літрів дизпалива на рік. За теплотою згоряння 36 MJ/l це становить близько 10,8 TJ на рік. Отже, вже приблизно 10 інтенсивно експлуатованих вантажівок можуть самі перевищити проєктований поріг 10 TJ — ще до додавання електроенергії, опалення чи інших енергоносіїв. Для порогу 85 TJ подібний масштаб орієнтовно відповідав би близько 80 таким транспортним засобам за схожих параметрів експлуатації.

Приклад парку легкових автомобілів торгових представників. 100 автомобілів, кожен із яких проїжджає 30 000 км на рік і в середньому споживає 8 л/100 км, разом використовують близько 240 000 літрів пального. Це відповідає приблизно 7,7 TJ для бензину або 8,6 TJ для дизельного пального. Отже, сам автопарк може ще не перевищити 10 TJ, але після додавання енергії, спожитої в офісах, складах чи інших об’єктах, компанія може опинитися вище порогу. За пробігу близько 40 000 км на рік той самий парк із 100 автомобілів уже відповідає приблизно 10,2–11,5 TJ енергії в паливі залежно від його виду.

Ці розрахунки є орієнтовними та показують масштаб, а не автоматичне визначення статусу конкретної компанії. Після імплементації нових правил у Польщі потрібно буде рахувати фактичне споживання всіх енергоносіїв і середнє за три роки. Також варто пам’ятати, що транспорт уже за чинним польським законодавством є частиною аудиту і може входити до 90% споживання, охопленого детальним оглядом. Зміна EED насамперед стосується того, хто буде охоплений обов’язком.

В остаточному польському законі можуть з’явитися перехідні положення, детальні правила кваліфікації та нові звітні обов’язки. До їх ухвалення не слід домислювати їх лише на підставі опису проєкту.

Який обсяг має охоплювати обов’язковий енергетичний аудит підприємства?

Мінімальні вимоги прямо випливають зі ст. 37 польського Закону про енергоефективність.

Аудит має забезпечити детальні та підтверджені розрахунки щодо запропонованих заходів з підвищення енергоефективності та надати інформацію про можливу економію енергії.

1. Дані мають бути актуальними та вимірюваними

Аудит необхідно проводити на підставі даних, які є:

• актуальними,
• репрезентативними,
• виміряними,
• ідентифікованими.

Для електроенергії польський закон також вимагає враховувати потребу в потужності.

На практиці річного рахунку може вистачити для частини балансу придбаних енергоносіїв, але зазвичай він не покаже, де саме споживається енергія та якими є профілі навантаження. Тому на складніших об’єктах потрібні дані з лічильників, підлічильників, BMS, SCADA, виробничих систем або додаткові вимірювання.

2. Детальний огляд має охоплювати щонайменше 90% енергоспоживання

Польський закон визначає три основні сфери:

• будівлі або групи будівель,
• промислові установки,
• транспорт.

Разом вони мають становити щонайменше 90% загального енергоспоживання підприємства.

Це не означає «90% кількості локацій» чи «90% площі». Орієнтиром є енергоспоживання.

Якщо підприємство має 20 локацій, з яких 4 виробничі майданчики становлять 92% загального споживання, це не означає автоматично, що решту 16 місць можна повністю виключити. Спочатку потрібно скласти достовірний баланс усього підприємства, щоб документально визначити, які сфери формують необхідні 90%, і лише потім планувати деталізацію огляду.

3. Економічний аналіз має виходити за межі простого строку окупності

Ст. 37 передбачає, що аудит — якщо це можливо — має ґрунтуватися на аналізі вартості життєвого циклу будівлі, групи будівель або промислової установки, а не лише на простому строку окупності.

Це має значення для інвестицій, ефект яких охоплює не лише річну економію енергії, а й:

• витрати на сервіс і технічне обслуговування,
• строк служби обладнання,
• залишкову вартість,
• різні строки служби рішень,
• вартість капіталу та ставку дисконтування.

4. Аудит має визначити можливу економію

Звіт має давати змогу перейти від енергобалансу до конкретних заходів. На промисловому підприємстві це можуть бути, наприклад, оптимізація систем стисненого повітря, холодопостачання, приводів, вентиляції, опалення, рекуперації тепла, освітлення, виробництва або управління енергоспоживанням.

Не кожен аудит має охоплювати однакові технології. Обсяг залежить від того, де фактично зосереджені суттєве споживання та потенціал підвищення ефективності.

Чи охоплює аудит орендовані об’єкти?

Правова підстава користування нерухомістю сама по собі не визначає обсяг аудиту. Важливо, чи енергія, пов’язана з конкретною локацією, є споживанням підприємства та чи має підприємець реальний вплив на спосіб використання об’єкта або установки.

Для орендованих об’єктів варто перевірити:

• хто є споживачем у рахунку,
• чи перевиставляються витрати на енергоносії,
• чи вимірюється споживання індивідуально,
• хто експлуатує установки,
• хто може приймати рішення щодо модернізації,
• як розподілено обов’язки між власником і орендарем.

У попередніх роз’ясненнях URE наголошував, що для віднесення енергоспоживання спосіб використання енергії важливіший за сам факт власності. За нетипових договорів оренди варто задокументувати прийняту межу аудиту у звіті.

Які дані підготувати до енергетичного аудиту підприємства?

Добре підготовлені дані скорочують етап упорядкування енергобалансу та дають більше часу на технічний аналіз.

Формальні дані

Підготуйте:

• дані підприємця та організаційну структуру,
• середньорічну чисельність працівників за два останні фінансові роки,
• оборот і суму активів за два останні роки,
• інформацію про фінансовий рік,
• перелік пов’язаних компаній і спосіб розподілу спільних енергоносіїв — якщо структура групи складна,
• дату та копію попереднього аудиту,
• документацію ISO 50001 або EMAS, якщо компанія розглядає можливість звільнення.

Дані про енергію

Найчастіше потрібні:

• рахунки та розрахункові дані за електроенергію,
• 15-хвилинні або погодинні профілі, якщо вони доступні,
• споживання газу та рахунки,
• споживання централізованого тепла, пари, холоду та інших придбаних енергоносіїв,
• споживання палива: мазуту/оливи, LPG, вугілля, біомаси та інших енергоносіїв,
• паливо, що використовується в транспорті,
• дані про власне виробництво енергії,
• показання лічильників і підлічильників,
• договірні, замовлені та пікові потужності.

Для чинного аудиту польський закон не встановлює єдиної фіксованої кількості місяців даних. На практиці варто підготувати щонайменше один повний репрезентативний рік, а для підприємств із вираженою сезонністю — довшу історію. У 2026 році доцільно паралельно підготувати три повні роки споживання всіх енергоносіїв, оскільки саме цей період потрібен для кваліфікації за новою EED і проєктом UC77.

Технічні та виробничі дані

Корисними будуть, зокрема:

• технологічні та електричні схеми,
• перелік основного обладнання із потужностями та годинами роботи,
• дані BMS, SCADA та систем моніторингу енергії,
• параметри котлів, компресорів, холодильних машин, насосів і вентиляторів,
• інформацію про температури, тиски та витрати,
• виробничі дані для нормалізації споживання,
• графіки позмінної роботи,
• площі та спосіб використання будівель,
• параметри вентиляції, опалення, охолодження та освітлення,
• дані про автопарк і транспорт.

Економічні дані

Для оцінювання заходів знадобляться:

• актуальні ціни на енергію та паливо,
• тарифні складові, важливі для аналізованого рішення,
• витрати на технічне обслуговування та сервіс,
• заплановані інвестиції та ремонти,
• очікувані строки експлуатації обладнання,
• фінансові припущення, які використовує підприємство.

Діагностику енергоспоживання не слід змішувати лише з аналізом закупівельної ціни енергії. Обидві сфери можуть впливати на витрати компанії, але енергетичний аудит підприємства насамперед має пояснити, де, у якій кількості та з якою метою споживається енергія і який існує потенціал підвищення енергоефективності.

Як підготувати підприємства та локації до аудиту?

Дані — це лише половина підготовки. Друга половина — доступ до реальної роботи установок.

Призначте координатора з боку підприємства

Найкраще, щоб одна особа відповідала за:

• комплектування даних,
• зв’язок із локаціями,
• узгодження виїздів,
• доступ до документації,
• взаємодію з виробництвом, службою технічного обслуговування, фінансами та закупівлею енергії.

У більших організаціях корисні додаткові локальні координатори.

Узгодьте правила виїзного обстеження

Перед виїздом варто узгодити:

• вимоги з охорони праці та вступні інструктажі,
• доступ до електрощитових, машинних залів, котелень і дахів,
• осіб, які мають право відкривати шафи або технічні зони,
• можливість виконання вимірювань,
• правила фотографування,
• обмеження, пов’язані з виробництвом і конфіденційністю.

Перевірте, коли установки працюють у репрезентативному режимі

Аудит, проведений під час технологічного простою, може не показати реальних навантажень. Якщо заплановано вимірювання стисненого повітря, електроенергії, витрат чи температур, потрібно визначити, коли виробництво працює у типовому режимі.

Визначте нестачу даних до виїзду

Якщо основний споживач енергії не має підлічильника, варто заздалегідь запланувати тимчасове вимірювання. Інакше аудитор може лише під час виїзду встановити, що для достовірної оцінки потрібна додаткова вимірювальна кампанія.

Коментар аудитора: якісний аудит не починається з обходу цеху з тепловізором. Спочатку слід скласти енергобаланс і перелік сфер, які неможливо достовірно пояснити наявними даними. Лише тоді вимірювання відповідає на конкретне запитання.

Як проходить аудит крок за кроком?

Організаційний обсяг залежить від підприємства, але типовий процес можна поділити на сім етапів:

1. Формальна кваліфікація — підтвердження обов’язку, строку та можливого звільнення.
2. Визначення меж аудиту — перелік суб’єктів, локацій, енергоносіїв і джерел даних.
3. Енергетичний баланс — зведення загального споживання та вибір сфер, що становлять щонайменше 90%.
4. Аналіз документації та експлуатаційних даних — профілі потужності, виробничі дані, витрати, графіки.
5. Виїзні обстеження та додаткові вимірювання — у межах, необхідних для підтвердження балансу та можливостей модернізації.
6. Аналіз заходів — розрахунок економії енергії, інвестиційних витрат, ефектів і рентабельності.
7. Звіт, обговорення результатів і післяаудитні обов’язки — передання результатів, підготовка інформації для URE та архівування.

Аудит «для виконання обов’язку» та аудит як реальна енергетична діагностика

Цю відмінність часто розуміють неправильно.

Не існує окремого «спрощеного законодавчого аудиту», у якому можна пропустити вимоги ст. 37 лише тому, що підприємству потрібне тільки формальне compliance. Мінімальні правові вимоги однакові.

Різниця може полягати в тому, наскільки далеко компанія хоче вийти за межі законодавчого мінімуму.

Аудит, орієнтований насамперед на відповідність вимогам

Він усе одно має:

• правильно задокументувати охоплення щонайменше 90% споживання,
• використовувати актуальні та виміряні дані,
• містити детальний огляд суттєвих сфер,
• визначати заходи та потенційну економію,
• відповідати вимогам щодо економічного аналізу.

Водночас він може не охоплювати розширені аналізи впровадження, додаткові вимірювальні кампанії чи інвестиційні варіанти, які не потрібні для достовірного виконання вимог закону.

Аудит як управлінський інструмент

Діагностична версія може додатково охоплювати:

• довгострокові вимірювання навантажень,
• нормалізацію споживання за обсягом виробництва та зовнішніми умовами,
• аналіз причин втрат, а не лише визначення їх величини,
• моделювання технічних варіантів,
• ранжування проєктів за CAPEX, NPV, LCC і ризиком,
• план вимірювання та верифікації економії після впровадження,
• підготовку багаторічної дорожньої карти інвестицій,
• інтеграцію з ISO 50001, енергетичною стратегією або планом декарбонізації.

Отже, найбільша різниця не в тому, «охоплюємо ми 90% чи ні». Вона полягає в тому, чи звіт завершується необхідною діагностикою, чи стає робочим інструментом для управління енергетичними інвестиціями.

Хто може провести обов’язковий енергетичний аудит підприємства?

Чинна ст. 36 ч. 3 польського закону допускає два варіанти.

Аудит може провести:

1. суб’єкт, незалежний від підприємця, якого аудіюють, що має знання та професійний досвід у проведенні такого виду аудитів, або
2. експерт підприємця, за умови що він не бере безпосередньої участі в діяльності, яку аудіюють.

Наразі польський закон не встановлює для енергетичного аудиту підприємства простої вимоги мати один конкретний державний номер кваліфікації чи бути внесеним до обов’язкового реєстру аудиторів.

Тому під час вибору виконавця варто перевірити не лише формальну незалежність, а й:

• досвід у відповідній галузі,
• компетенції в аналізі промислових процесів,
• можливості проведення вимірювань,
• методику формування балансу 90%,
• методику розрахунку економії,
• якість економічного аналізу,
• спосіб документування припущень.

Стандарти серії PN-EN 16247 можуть бути корисним орієнтиром для організації аудиту, але не замінюють вимог польського закону.

Проєкт UC77 передбачає зміни в системі кваліфікації та сертифікації професій, пов’язаних з енергоефективністю. Поки проєкт не стане законом у Польщі, ці нові правила не слід подавати як чинні.

Скільки триває і скільки коштує енергетичний аудит підприємства?

Польський закон не визначає мінімальної кількості днів проведення аудиту, обов’язкової кількості сторінок звіту чи єдиної законодавчо встановленої ціни. Вартість залежить насамперед від кількості локацій, типу процесів, якості даних та обсягу необхідних вимірювань.

Як орієнтовний показник для планування бюджету можна прийняти:

Ці суми є орієнтовними й не становлять законодавчого прейскуранта чи гарантованої пропозиції для кожного підприємства. Для великих організацій із багатьма майданчиками практично не існує універсальної верхньої межі — обсяг може бути в рази більшим, ніж у простому аудиті одного об’єкта.

На ціну особливо впливають:

• кількість локацій — кожна наступна локація означає додатковий баланс, дані, виїзне обстеження та аналіз,
• якість даних — що менше впорядкованих рахунків, профілів, підлічильників і виробничих даних, то більше роботи потребує відновлення балансу,
• вік підприємства — у старіших об’єктах частіше бракує актуальної документації, обліку та однозначних схем установок,
• складність межі аудиту — наприклад, кілька компаній, перевиставлені енергоносії, спільні установки, орендовані площі або розосереджений автопарк,
• складність процесів — стиснене повітря, пара, холодопостачання, рекуперація тепла, власні джерела енергії чи безперервні процеси потребують глибшого аналізу,
• потреба у вимірюваннях — відсутність даних підлічильників може вимагати тимчасових вимірювань енергії, витрат, температур, тисків або інших параметрів,
• очікуваний рівень деталізації — аудит, що використовується як реальна карта інвестицій, зазвичай буде трудомісткішим за опрацювання, обмежене необхідним обсягом для дотримання правових вимог.

На практиці правило просте: що менше даних, що старіше й складніше підприємство, що складніша організаційна межа та що більше локацій, то вища вартість аудиту.

Які обов’язки має компанія після проведення аудиту?

Отримання звіту не завершує виконання обов’язків.

1. Повідомлення Президента URE

Підприємець повідомляє Президента URE про проведений аудит:

• протягом 30 днів від дня його проведення,
• але не пізніше 31 грудня року, в якому підприємець зобов’язаний провести аудит.

До повідомлення необхідно додати інформацію про можливу економію енергії, визначену в результаті аудиту.

Норма не вимагає автоматично надсилати до URE весь аудиторський звіт разом із повідомленням. Однак звіт і дані потрібно зберігати для можливої перевірки.

З 1 січня 2026 року URE вказує польську систему e-Doręczenia як основний канал електронного листування. Публічна послуга e-Doręczenia юридично прирівнюється до рекомендованого відправлення з повідомленням про вручення. Під час надсилання документів потрібно перевіряти актуальні вимоги URE щодо електронного підпису додатків.

Аудит завершено наприкінці року — 31 грудня є граничним строком

30-денний строк не може перенести обов’язок повідомлення на наступний рік, якщо рік виконання аудиту для підприємця закінчується 31 грудня. Наприклад, якщо аудит завершено 20 грудня 2026 року, звичайний відлік 30 днів привів би до січня 2027 року, однак ст. 38 встановлює додаткову межу — повідомлення необхідно подати не пізніше 31 грудня 2026 року.

Якщо аудит завершується в останні дні грудня, практичним рішенням є надіслати повідомлення через e-Doręczenia на актуальну адресу URE та зберегти підтвердження відправлення й доставки. Не варто залишати це на останні години 31 грудня — заздалегідь потрібно підготувати інформацію про можливу економію енергії та належно підписати необхідні електронні документи.

2. Зберігання даних протягом 5 років

Дані, що стосуються енергетичного аудиту підприємства, необхідно зберігати для цілей контролю протягом 5 років.

На практиці варто зберігати не лише фінальний PDF, а й:

• енергобаланс,
• вихідні зведення даних,
• файли вимірювань,
• ключові розрахунки,
• версію інформації, надісланої до URE,
• підтвердження доставки.

3. Визначення строку наступного аудиту

Дату наступного циклу слід внести до системи compliance або управлінського календаря одразу після завершення поточного аудиту.

4. Рішення щодо подальшої роботи з рекомендаціями

Чинні ст. 36–38 не встановлюють загального обов’язку впроваджувати всі заходи, зазначені в аудиті. Однак аудит має надавати інформацію про потенційну економію та підтверджені розрахунки, тому його бізнес-цінність з’являється лише тоді, коли рекомендації оцінюють як інвестиційні проєкти.

Нова EED іде далі: для підприємств, охоплених ст. 11, вона передбачає конкретний і здійсненний план дій на основі рекомендацій аудиту та звітування про ступінь їх реалізації. Це ще одна причина у 2026 році будувати аудит так, щоб рекомендації згодом можна було перетворити на інвестиційний план.

Які штрафи передбачені за відсутність аудиту?

Непроведення обов’язкового енергетичного аудиту підприємства є порушенням, передбаченим ст. 39 польського Закону про енергоефективність.

Штраф може становити до 5% доходу підприємця, отриманого в попередньому податковому році.

Це важливе розрізнення: 5% — максимальний розмір штрафу, а не автоматична санкція за кожне прострочення. Визначаючи його розмір, Президент URE враховує:

• масштаб порушення,
• повторюваність порушень,
• фінансові можливості суб’єкта, якого штрафують.

Ст. 41 також передбачає можливість відмовитися від накладення штрафу за певних обставин, зокрема коли масштаб порушення є незначним і суб’єкт виконав обов’язок до того, як Президент URE дізнався про порушення.

Однак не слід будувати стратегію compliance на припущенні, що URE спочатку надішле нагадування. Обов’язок покладається на підприємця законом незалежно від отримання листа від органу.

Енергетичний аудит підприємства та аудит енергоефективності

Назви схожі, але йдеться про різні види опрацювань.

Енергетичний аудит підприємства (AEP) має комплексний характер. Для підприємців, охоплених ст. 36 польського закону, він проводиться циклічно та охоплює суттєву частину загального енергоспоживання підприємства.

Аудит енергоефективності (AEE) зазвичай стосується конкретного заходу з підвищення енергоефективності та має іншу правову основу й функцію, наприклад у польській системі сертифікатів енергоефективності («білих сертифікатів»).

На практиці результати енергетичного аудиту підприємства можуть виявити проєкти, для яких згодом виконують окремі, детальніші розрахунки, характерні для аудиту енергоефективності.

Чекліст: як підготувати підприємство без хаосу

1. Визначте конкретного суб’єкта або суб’єктів, для яких аналізується обов’язок.
2. Зберіть дані про чисельність працівників, оборот і суму активів за два останні фінансові роки.
3. Задокументуйте спосіб визначення статусу підприємця.
4. Перевірте дату попереднього аудиту та строк наступного циклу.
5. Якщо ви користуєтеся звільненням, перевірте, чи система енергоменеджменту посилається на PN-EN ISO 50001 і чи в її межах проведено аудит або огляд, що відповідає вимогам закону.
6. Підготуйте перелік локацій, договорів і лічильників енергії.
7. Зберіть дані щодо всіх енергоносіїв — не лише електроенергії та газу.
8. Складіть попередній баланс загального споживання та визначте сфери, що становлять щонайменше 90%.
9. Підготуйте технічні та виробничі дані для пояснення профілів споживання.
10. Визначте, де бракує обліку та чи потрібні тимчасові вимірювання.
11. Заплануйте виїзні обстеження на періоди репрезентативної роботи.
12. Після аудиту вчасно надішліть повідомлення до URE, зберігайте документацію 5 років і внесіть дату наступного аудиту до системи compliance.
13. Паралельно підготуйте трирічний баланс споживання всіх енергоносіїв, щоб компанія була готова до імплементації нових порогів EED у Польщі.

Поширені запитання

Чи кожна компанія з щонайменше 250 працівниками повинна провести аудит?

Якщо середньорічна чисельність становить щонайменше 250 осіб в обох останніх фінансових роках, компанія не відповідає визначенню середнього підприємства в жодному з цих років і підпадає під чинний обов’язок аудиту незалежно від обороту й активів. Якщо поріг 250 осіб перевищено лише в одному році, потрібно перевірити другий рік: якщо в ньому підприємець відповідає критеріям середнього підприємства, сам один рік із 250+ працівниками не визначає обов’язок.

Чи підприємство з оборотом понад 50 млн євро завжди є «великим»?

Ні. За чисельності менше 250 повних ставок достатньо, щоб у відповідному році сума активів не перевищувала 43 млн євро, аби фінансова умова середнього підприємства все ще могла виконуватися. Також слід пам’ятати про правило «щонайменше одного з двох останніх років».

Чи потрібно сумувати дані всієї групи компаній?

Чинний польський Закон про підприємців, на який посилається ст. 36, не містить механізму автоматичного сумування даних пов’язаних суб’єктів за зразком правил державної допомоги. URE також дотримувався такого підходу у своїх роз’ясненнях. Водночас кожен випадок потрібно впорядкувати на рівні конкретних підприємців і фактичного енергоспоживання.

Чи звільняє ISO 50001 від аудиту?

Воно може бути підставою для звільнення, але самого сертифіката недостатньо. Польський закон говорить про систему енергоменеджменту, визначену Польським стандартом, та про аудит, проведений у межах цієї системи. На практиці потрібно перевірити посилання на PN-EN ISO 50001 та обсяг енергетичного огляду. Підприємець, який користується звільненням, усе одно повідомляє Президента URE про аудит, проведений у межах системи.

Чи достатньо сертифіката, виданого лише за іноземним національним стандартом ISO 50001?

Не слід вважати це автоматично. Ст. 36 ч. 2 прямо посилається на Польський стандарт. Перш ніж використовувати сертифікат як підставу для звільнення, потрібно перевірити, чи система посилається на PN-EN ISO 50001 і чи аудит у межах системи відповідає вимогам закону. Мова документа сама по собі не є вирішальною — PN-EN ISO 50001 існує також в англомовній версії.

Як часто повідомляти URE, якщо компанія користується звільненням ISO 50001?

Для цілей обов’язкового енергетичного аудиту потрібно контролювати чотирирічний цикл. У році, коли мав би відбутися наступний AEP, компанія, яка користується звільненням, повинна повідомити URE про аудит, проведений у межах системи. Строк становить 30 днів від його проведення, але не пізніше 31 грудня цього року. Окремого обов’язку щороку повідомляти URE лише про наявність сертифіката ISO 50001 немає.

Який відсоток енергоспоживання має охоплювати аудит?

Детальний огляд будівель або груп будівель, промислових установок і транспорту має разом охоплювати щонайменше 90% загального енергоспоживання підприємства.

Чи входить транспорт до 90%?

Так. Ст. 37 прямо називає транспорт однією зі сфер детального огляду.

Чи може орендована будівля входити до аудиту?

Так, якщо її споживання пов’язане з діяльністю підприємства. Сам факт, що компанія не є власником нерухомості, недостатній для автоматичного виключення споживання. Потрібно проаналізувати спосіб використання та розрахунку енергії.

Як часто потрібно проводити енергетичний аудит підприємства?

Наразі — кожні 4 роки.

Скільки часу має компанія на повідомлення URE?

Протягом 30 днів від дня проведення аудиту, але не пізніше 31 грудня року, в якому підприємець зобов’язаний його провести. Якщо аудит завершено, наприклад, 20 грудня, не можна використати всі 30 днів і надіслати повідомлення в січні — граничним строком залишається 31 грудня.

Чи надсилається до URE весь звіт?

Ст. 38 вимагає повідомити про проведений аудит і додати інформацію про можливу економію енергії. Сам звіт потрібно зберігати разом із даними для цілей контролю.

Чи повинна URE спочатку нагадати компанії про обов’язок?

Ні. Обов’язок випливає безпосередньо з польського закону й не залежить від отримання вимоги чи нагадування.

Чи польські компанії автоматично переходять на поріг 10 TJ з 11 жовтня 2026 року?

Станом на 20 серпня 2026 року так стверджувати не можна було. Поріг 10 TJ випливає зі ст. 11 EED, а польський проєкт UC77 передбачає його імплементацію, однак і надалі залишається проєктом. До набрання чинності польськими імплементаційними положеннями не слід самостійно замінювати чинну ст. 36 проєктованим критерієм.

Чи варто вже зараз підготувати трирічний енергобаланс?

Так. Це доцільна підготовка до змін, що випливають з EED, оскільки новий критерій ґрунтується на середньому річному енергоспоживанні за три останні роки та враховує всі енергоносії.

Чи може один лише автопарк перевищити проєктований поріг 10 TJ?

Так. Орієнтовно 10 вантажівок, кожна з яких проїжджає близько 100 000 км на рік за витрати 30 л/100 км, — це приблизно 10,8 TJ енергії в дизельному пальному. 100 інтенсивно використовуваних легкових автомобілів також можуть бути близько до порогу 10 TJ або перевищити його — залежно від пробігу, витрати та виду пального. За проєктованими правилами до розрахунку також потрібно буде додати всі інші енергоносії підприємства та визначити середнє за три роки.

Чи енергетичний аудит підприємства й аудит енергоефективності — це те саме?

Ні. AEP є комплексним аудитом підприємства та — для суб’єктів, охоплених ст. 36 польського закону, — циклічним обов’язком. AEE стосується конкретного заходу з підвищення енергоефективності та виконує іншу правову й технічну функцію.

Підсумок

У 2026 році найважливіше — відокремлювати чинне в Польщі законодавство від майбутньої зміни моделі.

Сьогодні польський обов’язок проведення енергетичного аудиту підприємства й надалі ґрунтується на статусі підприємця. Тому перший крок — правильно визначити, чи суб’єкт ще належить до категорії МСП. Далі потрібно перевірити чотирирічний цикл і можливе звільнення, скласти баланс усіх енергоносіїв та охопити детальним оглядом щонайменше 90% споживання.

Паралельно підприємствам варто готуватися до імплементації EED у Польщі: зібрати трирічну історію за всіма енергоносіями та розрахувати середнє річне споживання. Особливо важливі рівні 10 TJ і 85 TJ, але доки UC77 не буде ухвалено та він не набере чинності, їх не слід вважати заміною чинної ст. 36.

Якщо після перевірки статусу компанія підлягає обов’язку та хоче обговорити проведення аудиту, вона може зв’язатися з Energy Trend.

Правові та офіційні джерела

• Закон від 20 травня 2016 року про енергоефективність — консолідований текст, Dz.U. 2025, поз. 711
• Закон від 6 березня 2018 року — Закон про підприємців — консолідований текст, Dz.U. 2025, поз. 1480
• URE — роз’яснення щодо енергетичного аудиту підприємства
• Директива Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2023/1791 про енергоефективність
• Канцелярія Прем’єр-міністра — проєкт UC77
• URE — e-Doręczenia як основна форма електронного листування з 1 січня 2026 року
• Польський комітет зі стандартизації — PN-EN ISO 50001:2018-09
• Розпорядження Міністра клімату від 24 червня 2020 року — значення теплоти згоряння палива, використані у транспортних прикладах

Стаття має інформаційний характер і описує правовий стан, перевірений станом на 20 серпня 2026 року. За нетипової структури групи, першого виникнення обов’язку або спору щодо статусу підприємця варто додатково підтвердити кваліфікацію для конкретних фактичних обставин.